Chapter 89

¹ Навчальна пісня Етана езрахеяннина. (89-2) Про милості Господа буду співати повіки, я буду звіщати устами своїми про вірність Твою з роду в рід! ²(89-3) Бо я був сказав: Буде навіки збудована милість, а небо Ти вірність Свою встановляєш на нім. ³(89-4) Я склав заповіта з вибранцем Своїм, присягнув Я Давидові, Моєму рабові: ⁴(89-5) Встановлю Я навіки насіння твоє, а твій трон Я збудую на вічні віки! Села.

⁵ (89-6) і небо хвалитиме, Господи, чудо Твоє, також вірність Твою на зібранні святих, ⁶(89-7) бо хто в небі подібний до Господа? Хто подібний до Господа серед Божих синів? ⁷(89-8) Бог дуже страшний у зібранні святих, і грізний Він на ціле довкілля Своє! ⁸(89-9) Господи, Боже Саваоте, хто сильний, як Ти, Господи? А вірність Твоя на довкіллі Твоїм! ⁹(89-10) Ти пануєш над силою моря, коли підіймаються хвилі, Ти їх втихомирюєш. ¹⁰(89-11) Ти стиснув Рагава, як трупа, і сильним раменом Своїм розпорошив Своїх ворогів. ¹¹(89-12) Твої небеса, Твоя теж земля, вселенна і все, що на ній, Ти їх заложив! ¹²(89-13) Північ та південє Ти їх створив, Фавор та Хермон співають про Ймення Твоє. ¹³(89-14) Могутнє рамено Твоє, рука Твоя сильна, висока правиця Твоя! ¹⁴(89-15) Справедливість та право підстава престолу Твого, милість та правда обличчя Твоє випереджують!

¹⁵ (89-16) Блаженний народ, що знає він поклик святковий, Господи, вони ходять у світлі обличчя Твого! ¹⁶(89-17) Радіють вони цілий день Твоїм іменням, і підвищуються Твоєю справедливістю, ¹⁷(89-18) бо окраса їхньої сили то Ти, а Твоєю зичливістю ріг наш підноситься, ¹⁸(89-19) бо щит наш Господній, а цар наш від Святого ізраїлевого!

¹⁹ (89-20) Тоді богобійним Своїм промовляв Ти в об'явленні та говорив: Я поклав допомогу на сильного, Я вибранця підніс із народу: ²⁰(89-21) знайшов Я Давида, Свого раба, Я його намастив Своєю святою оливою, ²¹(89-22) щоб із ним була сильна рука Моя, а рамено Моє вміцнило його! ²²(89-23) Ворог на нього не нападе, а син беззаконня не буде його переслідувати, ²³(89-24) його ворогів поб'ю перед обличчям його, і вдарю його ненависників! ²⁴(89-25) із ним Моя вірність та милість Моя, а Йменням Моїм його ріг піднесеться, ²⁵(89-26) і Я покладу його руку на море, і на ріки правицю його. ²⁶(89-27) Він Мене буде звати: Отець Ти мій, Бог мій, і скеля спасіння мого! ²⁷(89-28) Я вчиню його теж перворідним, найвищим над земних царів. ²⁸(89-29) Свою милість для нього навіки сховаю, і Мій заповіт йому вірний, ²⁹(89-30) і насіння його покладу Я навіки, а трона його як дні неба! ³⁰(89-31) Коли ж його діти покинуть Закона Мого, і не будуть держатись наказів Моїх, ³¹(89-32) коли ізневажать Мої постанови, і не будуть держатись наказів Моїх, ³²(89-33) тоді палицею навіщу їхню провину, та поразами їхнє беззаконня! ³³(89-34) А ласки Своєї від нього Я не заберу, і не зраджу його в Своїй вірності, ³⁴(89-35) не збезчещу Свого заповіту, а що було з уст Моїх вийшло, того не зміню! ³⁵(89-36) Одне в Своїй святості Я присягнув, не повім Я неправди Давидові: ³⁶(89-37) повік буде насіння його, а престол його передо Мною як сонце, ³⁷(89-38) як місяць, він буде стояти повіки, і Свідок на хмарі правдивий... Села.

³⁸ (89-39) А Ти опустив та обридив, розгнівався Ти на Свого помазанця, ³⁹(89-40) Ти неважливим зробив заповіта Свого раба, Ти скинув на землю корону його, ⁴⁰(89-41) всю горожу його поламав, твердині його обернув на руїну!... ⁴¹(89-42) Всі грабують його, хто проходить дорогою, він став для сусідів своїх посміховищем... ⁴²(89-43) Підніс Ти правицю його переслідувачів, усіх його ворогів Ти потішив, ⁴³(89-44) і Ти відвернув вістря шаблі його... у війні ж не підтримав його... ⁴⁴(89-45) Ти слави позбавив його, а трона його повалив був на землю, ⁴⁵(89-46) скоротив Ти був дні його молодости, розтягнув над ним сором! Села. ⁴⁶(89-47) Доки, Господи, будеш ховатись назавжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь? ⁴⁷(89-48) Пам'ятай же про мене, яка довгота життя людського? Для чого створив Ти всіх людських синів на ніщо? ⁴⁸(89-49) Котрий чоловік буде жити, а смерти на бачитиме, збереже свою душу від сили шеолу? Села. ⁴⁹(89-50) Де Твої перші милості, Господи, що їх присягав Ти Давидові у Своїй вірності? ⁵⁰(89-51) Згадай, Господи, про ганьбу рабів Своїх, яку я ношу в своїм лоні від усіх великих народів, ⁵¹(89-52) якою Твої вороги зневажають, о Господи, і кроки Твого помазанця безславлять! ⁵²(89-53) Благословенний навіки Господь! Амінь і амінь!